ЗВІТ про поїздку делегації студентів ДонНМУ ім. М. Горького до м. Київ 26.03.2015

ЗВІТ
про поїздку делегації студентів ДонНМУ ім. М. Горького
до м. Київ 26.03.2015 на
Всеукраїнський Форум студентів-медиків та молодих лікарів «Керуй майбутнім медицини»

На главную страницу ГЛАВНАЯ

26 березня у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця відбувся Всеукраїнський Форум студентів-медиків та молодих лікарів «Керуй майбутнім медицини», організатором якого виступила ГО «Всеукраїнська молодіжна асоціація студентів-медиків». Тема форуму: «Реформа охорони здоров’я та медичної освіти в Україні, роль студентів-медиків та молодих лікарів».

У заході взяли участь лідери студентського самоврядування з 13-ти вищих медичних навчальних закладів України.

Донецький Національний медичний університет ім. М.Горького представляла делегація представників самоврядування, до якої входили наступні студенти:

 

  1. Гєнбач Іван Олегович – координатор UMSA у ДонНМУ, заступник голови СНТ ДонНМУ
  2. Юрчєнко Денис Олександрович – голова студентського самоврядування ДонНМУ
  3. Саранов Володимир Вікторович – заступник голови самоврядування ДонНМУ
  4. Єрьомченко Антон Вікторович – голова СНТ ДонНМУ
  5. Ільченко Станіслав Олегович – голова профспілки студентів ДонНМУ
  6. Кузякін Олександр Олександрович – заступник голови профспілки студентів ДонНМУ

Форум відкрив голова всеукраїнської молодіжної асоціації студентів-медиків (UMSA) Гарік Мелкумян, студент 6 курсу НМУ імені О.О.Богомольця, який наголосив на необхідності участі саме студентів-медиків та молодих лікарів у реформуванні системи охорони здоров’я та медичної освіти, адже це є фундамент дійсно новітніх та сучасних ідей, рушійна сила і майбутнє даної сфери.

Від імені Національного медичного університету імені О.О. Богомольця учасників та гостей форуму привітав перший проректор з науково-педагогічної роботи НМУ, професор Цехмістер Ярослав Володимирович. Було Наголосивши на актуальності проведення заходу, важливості боротьби з корупцією у медичній освіті, та охарактеризував позитивні зміни, що вже відбулись в НМУ.

Після офіційного відкриття були заслухані доповіді Високоповажних гостей форуму. З першою доповіддю виступив Надутий Костянтин Олександрович, начальник Управління реформ системи охорони здоров’я МОЗ України. Костянтин Олександрович презентував учасникам Концепцію реформування системи охорони здоров`я в Україні та закликав присутніх долучитись до участі у процесі реформування. В ході своєї презентації «МОЗ — відповідь на ризики і можливості сьогодення» Костянтин Олександрович намагався спільно з аудиторією дати відповіді на 6 важливих питань: 1. Чи не краще просто повернутися назад? 2. Що реально гарантує 49 стаття Конституції? 3. Чи варто зберегти усі лікарні будь що? 4. Чи достатньо лише збільшити обсяги фінансування? 5. Як сприяти синергії органів влади усіх рівнів, громад та спільнот у розвитку ОЗ? 6.Чи готова Україна до реформи ОЗ? Презентація викликала жваве обговорення як серед студентів так і серед гостей. Яка система підходить Україні? Чи слідувати за Британією, чи за США? Розглядалися можливості відходження від застосування системи Семашка, при впровадженні принципів  спільної праці для будівництва національної системи охорони здоров’я, що відповідала би сучасним потребам, була би ефективною. Бо саме за цим шляхом рухаються держави, що набули успіхів у подібних реформувальних заходах. Така національна система ОЗ має базуватися в першу чергу на основі доказових досліджень, вона повинна враховувати наступність і послідовність державної політики у сфері ОЗ та відповідати сучасним світовим стандартам.

У рамках другого питання було приділено увагу проблемі сучасного фінансування загальносуспільних потреб населення у медичній допомозі, а саме – проблемі фінансування державних та комунальних закладів охорони здоров’я, що такі послуги надають. Наявність таких коштів регламентується 49 статтею Конституції, що гарантує безкоштовність медичних послуг у зазначених закладах, проте розмір коштів лімітується 95 статтею Закону про Державний бюджет, метою цього закону є збалансування бюджету держави шляхом зменшення будь яких видатків.  Було презентоване рішення цієї проблеми та продемонстрована модель фінансового забезпечення, що включає на 70 відсотків — фінансування з громадських джерел, у т.ч. з Фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування та на 30 відсотків фінансування за рахунок лікарняних кас, систем добровільного медичного страхування, офіційної прямої оплати послуг, що не входять до гарантованих.

Розглянута проблема недоцільності збереження усіх існуючих лікарень. Представлені факти, що пояснюють неефективність, дороговизну та насамперед небезпечність існуючої мережі закладів охорони здоров’я. Була приведена порівняльна статистика забезпечення населення лікарнями у Європейському регіоні та в Україні. Так, на сьогоднішній день в Україні вдвічі більше лікарень на 10 тис. населення ніж у Європі. Більшість цих закладів малопотужні, технологічно відсталі та не можуть забезпечувати якісне надання послуг. За рахунок цього хворі з тяжкими та гострими захворюваннями у більшості отримують лікування на неспеціалізованих ліжках загального профілю, що дає значні показники стаціонарної летальності та великий процент необґрунтованих госпіталізацій. Забезпеченість ліжками в Україні – 80 на 10 тис. із неможливістю підрахувати процент ліжок для інтенсивного лікування. У Європі з 65 ліжок на 10 тис. населення – 46 з яких є ліжками для інтенсивного лікування.

Була приділена увага розподіленню обсягів медичних послуг у новій моделі національної охорони здоров’я. Згідно з цією моделлю 80% обсягів послуг повинно надаватися за зверненням у рамках первинної медичної допомоги у амбулаторіях та ЦПМД, що мають бути територіально доступні  для населення, 15% — обслуговуванням за направленням у закладах(вторинна медична допомога), радіус обслуговування яких не повинен перевищувати 90 км, доступність яких досягається в першу чергу за рахунок транспорту екстреної медичної допомоги. Останні 5% обсягів мають надаватися у рамках третинної медичної допомоги високоспеціалізованими закладами міжрегіональної та національної доступності. Приділена увага необхідній випереджаючої  інформаційно-комунікаційної кампанії для отримання підтримки з боку населення.

Питання ефективності фінансування розглядалося з боку необхідності сплачувати надані медичними закладами послуги, але з приділенням значної уваги якості цих послуг. Це досить відрізняється від існуючої системі, коли утримання закладів ОЗ йде безвідносно результатів їх діяльності. Крім того, фінансування первинної, вторинної та невідкладної допомоги має бути за рахунок регіонального бюджету. Запропонована модель фінансування ґрунтується на доказових дослідженнях (ВООЗ) та рекомендаціях Світового банку.

Питання більш ефективної синергії верхніх та нижніх ланок управління також пов’язане з необхідністю реформування, в першу чергу з впровадженням більш сучасною, професійною та конформістськи налаштованою системою менеджменту. Значна увага повинна приділятися налагодження прямого та зворотного впливу суспільства на управління у сфері ОЗ та контроль відповідальності роботи всіх її закладів.

Цікавим виявилось запропоноване рішення щодо необхідності централізації та децентралізації окремих керівницьких функцій системи охорони здоров’я. Згідно із пропонованою моделлю за державою мають залишатися такі функції як замовлення медичних послуг, контроль якості, акредитація, інвестиції у розвиток мережі та матеріально-технічної бази більш ефективних закладів та контрактування керівників. Функції громади мають у себе включати громадський нагляд, забезпечення автономності та самоврядованності закладу ОЗ. До цього входять наступні функції: контроль фінансово-господарської діяльності, вивчення рівня задоволеності населення послугами, господарювання майном, ліцензування діяльності, зміцнення конкурентоспроможності закладу шляхом залучення певних кадрів, їх закріпленню, контролю їх діяльності, забезпечення їх професійного розвитку.

Лектор зауважив, що паралельно процесу впровадження реформ повинен йти розвиток інформаційного забезпечення населення – створення умов, завдяки яким населення було би мотивоване та зацікавлене у стані свого здоров’я як джерела свого стану та працездатності, щоб усвідомлювало їх зв’язок зі станом економіки держав. Таке турбування за своїм здоров’ям повинно йти пліч-о-пліч із вимогливістю до більш кращого обслуговування, що є розповсюдженою нормою в ЄС. Реально усвідомлення існуючого вектору змін повинно лягти в основу розуміння доцільності кроків, що йдуть в розріз із зоною комфорту. Це фундамент довіри населення до влади та реформам, що надходять в їх життя. Така довіра – джерело зацікавленості населення у покращенні системи ОЗ на всіх існуючих рівнях.

Крім запропонованого проекту був представлений короткий звіт по відпрацьованим напрямам. На даний час затверджено:

  • об’єднання бюджетних коштів на рівні регіону, що дозволило підвищити справедливість розподілу ресурсів ВМД та забезпечити більшу рівність у доступі до її послуг
  • структурне, функціональне та фінансове виділення ПМД, шляхом створення центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі – ЦПМСД);
  • укладення договорів з ЦПМСД про медичне обслуговування населення та програмно-цільовий метод планування їхніх бюджетів;
  • спрощений порядок фінансування ЦПМСД, який поширено у ЗОЗ, що надають вторинну та екстрену медичну допомогу (ЕМД), пілотних регіонів, та ЗОЗ, що надають ПМД на всій території України;
  • новий більш ефективний механізм вибору та зміни лікаря, що надає ПМД;
  • механізм регульованого доступу до ВМД та ТМД через систему направлень;
  • запровадження оплати праці з урахуванням обсягів і якості наданих послуг, у т.ч. профілактичної роботи, для працівників, які надають ПМД, що дозволило суттєво збільшити рівень їхньої заробітної плати (цей механізм мав бути поширений на всі регіони України з жовтня 2014 року);
  • формування нової системи ЕМД на території держави в рамках реалізації положень Закону України «Про екстрену медичну допомогу». Підпорядкування усіх структур з надання ЕМД єдиним регіональним центрам забезпечило екстериторіальність у діяльності цієї системи та, відповідно, сприяло дотриманню нормативів доїзду й оптимізації подальшого медичного маршруту пацієнта;
  • фінансування ЗОЗ ВМД з обласного бюджету та планування створення лікарень інтенсивного лікування, спеціалізації інших лікарень, у рамках чого здійснено скорочення малопотужних лікарень та розпочато згортання малоефективних підрозділів центральних районних і міських лікарень з одночасним розширенням відповідних потужностей перспективних лікарень інтенсивного лікування.

Наступним спікером був Загородній Володимир Васильович — Президент Української федерації роботодавців у сфері охорони здоров’я, який багато років працював у міністерстві. У своїй доповіді Володимир Васильович  запевнив, що потрібно створювати нову «українську» систему, яка має долучити до себе все найкраще та буде адаптована до нашої кон`юнктури. Він нагадав, що будь-яка система охорони здоров’я, повинна спиратися на три головні принципи: рівність, доступність та справедливість. Було зазначено, що моделі ОЗ Семашка, Бісмарка та Бевереджа однаково ефективно виконували свою функцію, тому що спиралися на ці базові принципи, різниця полягала у економічному та публічному механізмі управління кожною системою  їх ефективності. Спікер також приділив увагу необхідності  створення власної національної системи ОЗ.

Далі виступив Найда Ігор Володимирович — HR-Директор корпорації «ЮРІЯ-ФАРМ». Він  акцентував увагу на особистих якостях, якими повинен володіти лікар як спеціаліст, а також підняв проблему розвитку ефективного менеджменту в сфері охорони здоров`я. Була приділена увага реінжинірингу як основі постійного підвищення ефективності процесів, що пов’язані з бізнесом, керівництвом та наданням послуг у сфері ОЗ. Особисту увагу було приділено важливості лідерських рішень та управлінських вмінь на кожному кадровому рівні медичних закладів. У будь якій справі лідер повинен бути цілеспрямованим, компетентним та патріотичним. Ці навички – основа та фундамент впровадження будь якої ефективної та необхідної новизни. Крім того, була  зазначена необхідність втілювати у медичну сферу зміни устрою підпорядкування – від сліпого виконавчого «рабства» до сучасної корпоративної культури.  Стосовно механізму пошуку шляхів підвищення ефективності на будь якому рівні спікер зазначив необхідність сприяти впровадженню системи конкурсів проектів таких рішень. Кожне рішення – це проект-концепція з певною послідовністю кроків, що повинно бути представлено автором, або командою менеджерів. Такі конкурси повинні мати характер відкритої прозорої дискусії із можливістю спільноти чи суспільства обирати кращий варіант. Ігор Володимирович порадив не зупинятися в пошуках себе, надихнув присутніх до пошуку нової «української» моделі, адже студенти — це майбутнє медицини, їхні думки сьогодні — це майбутні дії завтра.

З приводу реформування медичної освіти виступив Баранніков Костянтин Володимирович — головний спеціаліст департаменту кадрового менеджменту, освіти та науки МОЗ, який розповів про важливість збільшення практичних навичків для студентів медичних вузів, необхідності подальшої підготовки сімейних лікарів та відповів на питання з аудиторії щодо можливості змін в системі післядипломної освіти для медиків.
В другій частині форуму були презентовані проекти та пропозиції Всеукраїнської молодіжної асоціації студентів-медиків, які на думку її членів здатні реально впливати на розвиток медичної освіти в Україні та сприяти реформуванню системи охорони здоров`я.
Зокрема, Мелкумян Г.А. розповів про підготовку UMSA до програми міжнародних студентських обмінів IFMSA SCOPE та перспективи розвитку міжнародних програм в Україні.

Голова комітету SCOPH UMSA, Ярослава Дубневич підвела підсумки першого етапу всеукраїнського проекту «Медичний волонтер». Проект розпочався з листопада 2014 року та має за мету створення навчально-тренувальних центрів за програмами домедичної допомоги у ВМНЗ України, запровадження європейських стандартів в наданні домедичної допомоги та системний розвиток медичної освіченості серед населення. Локальні координатори UMSA прозвітували про виконання другого етапу проекту.
Погляди та пропозиції щодо вдосконалення освіти в медицині висловив голова ГО «Студдовіра» Василь Гілюк, презентивуваши проект «НМУ-TV», та голова Національної молодіжної ради України, Колобов Андрій із власною доповіддю.

Заступник голови UMSA з внутрішніх зв’язків презентував положення про співробітництво ВМНЗ України з установами академій наук України

Форум висвітлив важливі та цікаві питання охорони здоров’я та освіти. Виступи експертів вкотре підкреслили важливість саморозвитку у становленні професійності майбутніх лікарів. Реформи мають стати невід’ємною частиною майбутньої України, повинні мати практичне підґрунтя і грамотне поступове виконання.

YS8rSmeXM3EuctY_O1zyZQmpvYHFboBpc

doYo3ejUTgQ 5k28iY2P2qU 1

, , ,

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Top